Ще влітку стало відомо про те, що в Побірці встановлять спортивні споруди для занять фізичною культурою всіх охочих мешканців громади. А стимулом для так званого стартапу став конкурс від агровиробника ТОВ ПК «Зоря Поділля», яке ініціювало проєкт «Село моєї мрії!». За умовами проєкту, підростаюче покоління громад мало виступити у відео-ролику та озвучити свої мрії, котрі стосуються розвитку громади, в якій вони мешкають. За участі сільського голови Василя Сокольвяка, секретаря сільської ради Світлани Кондратюк, умови проєкту були виконані: активісти запросили дітей та відзняли відео-кліп про те, чого, на думку юних сільчан, не вистачає для повноцінного розвитку їх маленької батьківщини.
Варто зазначити, що відео видалося напрочуд цікавим та яскравим, дітки жваво розважалися на місцевому стадіоні та щиро вірили у те, що «Зоря Поділля» доповнить футбольне поле новими спорудами. Так і сталося! Проєкт побірчан переміг і отримав фінансування на суму 10 000 грн, за рахунок чого було придбано дві вуличних спортивних споруди – ногохід та тренажер для талії.
За словами Світлани Кондратюк, компанія не тільки придбала, а й самостійно встановила ці споруди, навіть не дивлячись на те, що їх вартість дещо перевищила зазначену суму.
А ще – тішить те, що цей проєкт не тільки реалізувався, як те було заплановано, а й привернув увагу інших небайдужих до життя громади людей. Зокрема, Руслан Седлій – колишній житель Побірки – подарував аматорам спорту футбольні та волейбольні сітки і м’ячі. Тож ще з літа діти мали змогу повноцінно займатися улюбленими видами спорту.
Особливу відраду в цій ситуації приносить те, що малі громади, хоч і потроху, але розвиваються! Побірка – одне з найменших сіл у нашому районі, де увесь час невпинно кипить робота задля покращення умов проживання. Люди згуртовані і чують одне одного. Разом шукають шляхи та можливості, разом перемагають та досягають результату, разом йому радіють і тішаться багатогранними особистостями свого краю! Побірчани та вихідці села гуртуються, усвідомивши, що крім них самих, про маленьку батьківщину не потурбується ніхто. Тому, крок за кроком, стають творцями нових побірських реалій.
