Нещодавно у стінах районної ради було "гаряче". Людям набридло чекати, коли врешті-решт в районі повноцінно, ефективно запрацює влада. Проблем у сільчан накопичилося чимало, починаючи із їх земельних поневірянь за правдою, коли не відчули жодної підтримки від чиновників районної ланки, і закінчуючи суцільною байдужістю тих самих чиновників до болючих фактів, з якими люди віч-на-віч залишилися в селах - в медицині, освіті, автобусному сполученні, відсутності належних поштових послуг, бездоріжжі… Усім, як кажуть, накипіло. Тому жителі кількох сіл району зібралися, аби "подякувати" Т.Сокотнюк за роки її перебування в кріслі голови районної ради та домогтися того, аби Теплицька районна рада запрацювала в правовому полі. Як зазначила одна із жінок-пенсіонерок, цікаво було б подивитися на реакцію громадськості, коли б вона, без жодних на те повноважень, зайняла би кабінет в структурі, котру донедавна очолювала. Чи дозволили б їй хоч день посидіти в тому кріслі?
- Тетяна Степанівна без жодних на те підстав, всупереч кільком рішенням судів, які набрали законної сили, сиділа в керівному кріслі майже три роки. Не просто сиділа, а й отримувала за це зарплату. Ще десь таке є? - запитували люди. Тож єдиною їх вимогою було, аби вона поклала на стіл печатку райради та ключі від кабінету. Як з’ясувалось, печатку передавати нікому, оскільки на розгляді в суді перебуває справа щодо правомірності обрання заступником В.Баранівського, оскільки відповідну сесію скликала неналежна особа, тобто вона - Т.Сокотнюк. І враз, як кажуть, в пам’яті людській відновився факт, що цю саму печатку було викрадено майже рік тому, про що було повідомлення у "Вістях Тепличчини". До того ж, за цим фактом було відкрито кримінальне провадження. Що зазвичай роблять в таких випадках? Повідомляють поліцію. Повідомили. Чергова оперативна група приїхала враз, але жодних дій вчинити не могла, оскільки її місія - це охорона громадського порядку. Важкими і тривалими були перемовини з Теплицьким відділенням поліції, аби на місце події приїхали ще й представники слідства. Його очільник С. Поліщук довго пояснював про відсутність у слідчих підстав та повноважень для вилучення печатки. Але настрої людей в кабінеті голови районної ради зробили свою справу. С. Поліщук одразу заперечив озвучену раніше інформацію про закриття кримінального провадження проти Т.Сокотнюк, він, виявляється, "помилився", тож його підлеглі почали виконувати свою роботу. Т.Сокотнюк написала заяву про добровільну передачу печатки правоохоронцям, увесь процес відбувався в присутності свідків.
А далі в стінах райради почався "бойовик", головним "антигероєм" якого став депутат В.Токарчук. Його крик і гвалт лунав на всю округу! Якими лише словами не обзивав людей, вимагаючи від них покинути приміщення, бо вони "НІХТО", а ВІН - депутат райради! Жінки не хотіли слухати його принижень, тож почали вимагати, щоб він вийшов і дав їм можливість продовжити розмову з Т.Сокотнюк. На спробу В.Л. Хлопотіної щось йому пояснити та вгамувати хамство він відповів грубістю, відштовхнувши вчительку. Далі те ж саме вчинив з тепличанкою-пенсіонеркою З.Д. Глубокою. Хтозна, до чого ще вдався б цей ДЕПУТАТ, якби його не відтіснили поліцейські. З ким взявся "воювати" - з жінками, багато з яких йому в матері годяться? В цьому його депутатська етика? В цьому чоловіча честь?
Навіть не хочеться вдаватися до подробиць того, що лунало на адресу Т.Сокотнюк від присутніх. Після тривалих "перемовин" вона таки залишила кабінет. А в коридорі продовжував кричати В.Токарчук. Дійшло до того, що людей, котрі прийшли в райраду, він обізвав "путчистами", які захищають "злодія - Романюка" в той час, як "президент веде переговори"… В цього чоловіка є здоровий глузд? З криками до В.Романюка "Ти тут робити не будеш! Ти тут ніхто!" він покинув приміщення. Та ненадовго.
Продовжилось все, зі слів очевидців, його "випадами" з вогнегасником в руках, а закінчилось пошкодженою вагонкою в коридорі райради. Здолати В. Романюка не вдалось, певно не та вагова категорія. Але недарма кажуть, що підлість завжди є наслідком безсилля і слабкості. Як результат - під час перебування в кабінеті райради В.Токарчука безслідно зникли особисті ключі В. Романюка - від автівки, житла… За словами Василя Івановича, Токарчук просто їх схопив і вибіг. Але в приміщенні райради втримати його вдалось. Знову довелося викликати поліцію. Але і в цьому випадку вона виявилася безсилою. Поверховий обшук нічого не дав, як і обшук кабінетів, а на більше поліцейські не спромоглися, бо "не мали на те повноважень". А одіозний ДЕПУТАТ чкурнув надвір.
Чим закінчиться детективна райрадівська історія, певно, побачимо не скоро, тому що "антироманюкове лобі" безсумнівно триматиме протистояння й далі. Кому від того краще? Хіба що кільком амбітним депутатам. Але не нам, простим тепличанам, котрим остогидла ця війна. Вони чубляться, а ми чекаємо кінця. Свого кінця - громади району, котра мала шанс на зовсім інше життя. Тож недаремно у відповідь на Токарчукове "Я - депутат райради!" жінки відповіли: "Ви трутні! Одні жирують в кабінетах при космічних зарплатах, а другі жирують на наших землях, на тому молоці, яке здаємо за копійки, на тих цінах, починаючи з хліба, які зашкалюють!"
Хіба від такого життя люди поважатимуть владу? Владу, якої місяцями не бачать в селах, владу, якої не можна спекатися, бо переконана, що "її хочуть депутати". А чого хочуть люди, ви хоч раз запитали?! Ви хоч знаєте, яку репутацію зробили Тепличчині в області, в інших районах? Одна пішла, заграбаставши ледь не мільйон на зарплату собі та своїм лакеям, інша сиділа б ще, якби не тих два десятки жінок.
Маргарет Тетчер влучно сказала: "Якщо треба щось добре сказати, тоді треба кликати чоловіка. Якщо треба щось добре зробити, треба кликати жінку." Цих жінок ніхто не кликав. Вони зібралися, прийшли і зробили те, що вважали за потрібне в нинішніх умовах, коли район залишився взагалі без влади. І запевнили, що не зупиняться й далі, доки депутати, яких обирали, не вгамуються і не поставлять інтереси людей вище власних амбіцій. Хочуть того чи ні, але їм доведеться вибирати між керівником - господарем, чого не забереш у В. Романюка, та керівником - дилетантом, яких ми уже набачилися в районі. Тож від них самих залежатиме, яку славу по собі залишать в історії району як депутати завершального складуТеплицької районної ради останнього скликання. Тому що хочемо ми того чи ні, а адміністративно-територіальна реформа наступає нам уже на п’яти.
